У США та в Європі журавлина введена в культуру вже понад 150 років. Там існують цілі плантації щодо промислового вирощування цієї ягоди. На одному місці журавлина може рости кілька десятків років.
З глибокої давнини журавлина широко використовується як найцінніший лікувально-профілактичний засіб. Журавлина і продукти її переробки мають капілярозміцнювальну, протизапальну, бактерицидну, фунгіцидну, антирадіантну, ранозагоювальну дію. Застосовується при лікуванні ревматизму, діабету, гіпертонічної хвороби, при геморагічних синдромах різної етіології, токсикозах вагітності, бактеріальних інфекціях, ретинопатіях, поліомієліті, вірусному гепатиті, нефритах, хворобах шкіри тощо. За науковими даними, лейкоантоціани мають протипухлинну дію, катехіни посилюють ефект рентгеноопромінення при лікуванні пухлин і підвищують опірність організму до дії рентгенівських променів. Кверцетин, рутин мають онкостатичну дію. У шкірці журавлини міститься до 10% урсолової кислоти, яка розширює венозні судини серця, живить серцевий м'яз.
У народній медицині журавлина використовується при застудних захворюваннях, порушенні обміну речовин, спазмах судин та гіпертонічної хвороби, деяких захворюваннях травного тракту, задишці, анемії, зниженій кислотності шлункового соку, при гарячці, цинзі та інших захворюваннях. Цінується також і журавлинний мед для обробки варикозних виразок та пролежнів. При пародонтозі масажують ясна журавлини, розминаючи їх язиком. Гарячий журавлинний кисіль або чай з протертими ягодами п'ють як потогінний засіб, теплий і холодний - як сечогінний і розчинний каміння, розбавлений холодною водою - як освіжаючий і жарознижувальний напій. Плоди, розтерті з медом, використовують при атеросклерозі. Ягоди та сік застосовують для збудження апетиту, після важких хвороб, при виснаженні організму навесні, недокрів'ї, а також після пологів. У давнину народи Литви лікувалися за допомогою журавлини від туберкульозу, готуючи поживні суміші з неї, меду та олії або кісткового жиру; від недокрів'я - поживна суміш із журавлинним соком, сіллю, залізом. Кашицею тертих ягід мазали рани і місця, що довго не гояться, місця, вражені екземою.
Сік журавлини є гарним косметичним засобом для видалення засмаги, ластовиння, пігментних плям.
Трава журавлини рекомендується зовнішньо для ванн при ревматизмі, відкладення солей, для полоскання горла. Гарячий настій трави п'ють після лазні при ревматизмі та відкладення солей.
Журавлина надає тонізуючу, освіжаючу, підбадьорюючу та підвищуючу розумову та фізичну працездатність дію.

У журавлині міститься багато різних мікроелементів, насамперед таких, як мідь, марганець, кобальт, молібден та залізо; до 4,7% Сахаров, до 0j7 % пектинових речовин, до 3,5 % органічних кислот (лимонна, бензойна та ін.), до 30 мг % вітаміну С та речовини Р вітамінної дії.
З журавлини варять варення, готують соки, сиропи, морси, киселі, желе, вина, начинки для цукерок, харчові барвники. Використовують журавлину і при засолюванні капусти. Журавлина покращує смакові якості їжі, сприяє кращому її перетравленню та засвоєнню, має багато лікувальних властивостей, тому її рекомендується вживати в дієтичному харчуванні. Невипадково робляться спроби культивувати цю цінну ягоду. На окремих ділянках урожай досягає 500 кг з 1 га. Ягоди журавлини містять 3-6% цукрів (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органічні кислоти (хінну, бензойну, оксоглутарову, урсолову, лимонну, аскорбінову), флавоноїди, катехіни, сапоніни, глікозиди (вакцинін), вуглеводи, барвники, мікроелементи (залізо, марганець, фосфор, калій, кальцій, цинк, срібло, хром, кобальт).

Тривалість зберігання, транспортабельність-вигідно відрізняють її від інших ягідних культур.

Для збирання журавлини пропонується мінікомбайн(пр-во США).

Продуктивність: 0,2 – 0,3 га на день

Опис у доданому файлі.